- оправний
- —————————————————————————————опра́вни́йприкметник—————————————————————————————опра́внийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
оправний
Смотреть что такое "оправний" в других словарях:
оправний — а, е. 1) Стос. до виготовлення оправ (у 1 знач.). Оправна справа. 2) рідко. Який має оправу, палітурку (про книжку, зошит і т. ін.); оправлений. 3) рідко. Вставлений в оправу (у 2 знач.); оздоблений, оправлений … Український тлумачний словник
оправлений — (який має оправу, палітурку про книжку, зшиток тощо), переплетений, оправний, палітурений … Словник синонімів української мови
